- фонація
- —————————————————————————————фона́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
фонація
Смотреть что такое "фонація" в других словарях:
фонаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
фонаційний — а, е, спец. Стос. до фонації … Український тлумачний словник
фонація — ї, ж., спец. Утворення звуків та вимова їх … Український тлумачний словник
барорецепція — ї, ж. Здатність за допомогою нервових волокон відчувати звуковий тиск під час фонації … Український тлумачний словник
вокальний — а, е. 1) Стос. до співу, признач. для співу; співочий. 2) лінгв. Стос. до вокалізму. •• Вока/льна му/зика музика для голосу (солістів чи хору) з інструментальним супроводом або без нього. Вока/льна те/хніка комплекс умінь і навичок для свідомого… … Український тлумачний словник
електроглотографія — ї, ж. Графічна реєстрація коливань справжніх голосових зв язок у процесі фонації … Український тлумачний словник
звукоутворення — я, с. 1) Виникнення звукових хвиль. || Виникнення музичних звукових хвиль за допомогою різноманітних вібраторів – механічних, електронних та ін. 2) див. фонація … Український тлумачний словник
імпеданс — у, ч. 1) Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола. 2) Реактивний опір, що його чинить жива тканина змінному струму. 3) муз. У вокальній педагогіці – загальний опір ротоглоткового… … Український тлумачний словник
